- відкувати
- техн. отко́вывать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
послідкувати — у/ю, у/єш, док. 1) Піти, рушити слідом за ким , чим небудь. 2) Слідкувати за ким , чим небудь якийсь час … Український тлумачний словник
прослідкувати — у/ю, у/єш, перех. і неперех. Док. до слідкувати … Український тлумачний словник
бідкувати — у/ю, у/єш, недок., рідко. Тужити, уболівати, клопотатися … Український тлумачний словник
відкувати — ую/, ує/ш, док. 1) Викувати що небудь. 2) Перестати кувати … Український тлумачний словник
вслідкувати — (услідкува/ти), у/ю, у/єш, недок. Устежити (за кимсь, чимсь) … Український тлумачний словник
підкувати — див. підковувати … Український тлумачний словник
прислідкувати — див. присліджувати … Український тлумачний словник
свідкувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і неперех., заст. Свідчити … Український тлумачний словник
слідкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) за ким – чим, заст. кого, що, зі спол. як, що, часто зі сл. очима.Дивитися на те, що переміщується, рухається; стежити. || Не відриваючи погляду, дивитися на що небудь, спостерігати щось. || Уважно приглядатися до чогось, щоб … Український тлумачний словник
услідкувати — (вслідкува/ти), у/ю, у/єш, док., розм. Те саме, що простежити 1) … Український тлумачний словник
бідкувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови